nedobalkan

є щєтіна. але окуляри її нейтралізують

у мене очевидно глаза слышко добрі, бо окулярів нема, а вони вседно себе так поводять

найчастіше мені кричать "дєвушка, там всьо напісано на ценніке!" (а я не бачу).
у мене немає бороди, але в громадських місцях мене постоянно обіжають. але я не обіжаюся, кажу "а ви хамло" і тікаю.

> я не обіжаюся, кажу "а ви хамло"

кілька разів я так чинив, але виглядає, що вони саме цього й прагнуть: погавкатися.

дратує. Частота "тикання" росте, якщо я хожу з хвостиками.
Але шось мені здається, шо борода мені грозності б не добавила.

да по обом пунктам.
може якто організовать общєство защіти від тикання?

вони па статусу абязани викати. вобшем дратує кагда тикають в реалі, тута в жж наабарот дратує када викають) ничасто, но буває. вигляжу як студент пириросток. ні баради ні грозного виду, ачьочькі, сірьга в усі, длінні воласи. ну плечі широкі і грудь калісом развє

та справа навіть не в статусі.
Я сам вигляжу як студент, навіть даже не переросток.
І шо тепер, тикать мені?

я не обіжаюся, а прошу книгу скарг, а мені кажуть "Та ти мені в дочки годишся, як ти можеш!" І от тут я зависаю, бо я не розумію цьої логіки

о да.
це капєц.
А як потім чинять з книгой скарг?
Хтото її читає вобщє?
Чи вони перегортають її сторінки на ніч згадуючи славні діяння?

У меня есть профессиональный училковский взгляд. Причем на работе я им не пользуюсь =;-) Ну, и еще у меня есть габариты.

Но если мне грубят, я поворачиваюсь и ухожу. К счастью, у нас осталось не так уж много монополистов.

ну да, я тоже ухожу, только как ни жаль, их незаработанніе деньги не пугают.

Дуже часто. Мабуть, дуже молодо виглядаю :)
Та ще обзивають собаку. Я з нею чин чином, на руках ношу чи на короткому поводку. Все за правилами. А вони сваряться, хоч вона маленька та дуже ввічлива.
Невиховані в нас продавці :(

наїжжяти на собак це взагалі найгірше шо можна придумать, окрім як наїжжяти на власників. Ну хіба там крокодил без намордника.

З покровою, панЬство! (кашляє в кулачок) У мене по ходу діла виникло питання. Скажіть, а от до вас взагалі звертаються по імені і по-батькові? Друзі, колеги, шефи, клієнти? Якщо так, то з якого віку це прийнято? А між однолітками, але різними по соціальному статусу? А ви до кого звертаєтесь таким чином? А коли почали так звертатись вперше? А шеф (керівник, роботодавець) звертається на ви, чи на ти?

Бо я вже скоро 4й десяток розміняю, а ніхто до мене так ніколи не звертався, та і не буде вже ніколи. Але ж цікаво:

сатрудніки старшого возраста на прідидущих работах з якими асобо не збліжувався на викали і на імяпобобатькові, ну і до них саатвєцтвєнно. з іншими лібо на ти лібо на ви і просто імя, настаюю шоп так бо імяпобатькові чомусь ни нравиця)
ну і каду учітільствував то єссно учєнікі імяпобатькові, дуже смішно када сатруднікі-друзя називали на ти і імяпобатькові)

Зі мною таке досить часто трапляєцца.Мені сказочно ніпавєзло-хлібний кіоск, який один нормальний у місці моєго обітанія-проста памятнік совецкому сервісу.Тьоткі кожний раз обслуговують так, шо мені починає здаватись, шо на самом дєле вони не якісь лєві тьоткі продавці,а мої улюблені тітонькі,які просто вимушені продавати мені наркоту замість того, шоб мене як слід випороть офіцерскім ремньом, у ніх аж в глазах відіцца той ремень, жовтий такий, і вони усім своїм відом показуют, шо оні ваще діка возмущени, шо я прошу хлєба,іноді кефіру и! о жахжах-снікерс.
Снікерс мені навіть іноді не дають.Кажуть "не дам, я вже касу пощитала".Потім, якщо я в ту ж саму мить не кидаюсь геть з того кіоску, кажуть "но можішь взять кукурузние хлопья".
Тіпа разрешилі.Пасіба.

капєц

В ту мить як це відбувається - дратує. Але наступної я про це забуваю, бо "ти" це ще дрібниці в порівнянні з усяким іншим.

А шо казати про вигляд і бороду, якщо мене в кубінському ресторанчику в НЙ, коли я замовила пиво, сурйозно спитали: "Ду ю хев ен айді?" - "Шо, я виглядаю менше як на 18?" - сміюся. Мені без тіні посмішки: "Авжеж!"

мені в Кишені нашій якось не хтіли вино пробивати - причепилися "Чи є тобі 18?" і шо, з паспортом тепер ходити? )))

да, я както розстраююсь, коли мені тикають. підкреслено відповідаю "ви" і хочеться лягнуть.

та лягнуть тоже якось невдобно і неприлічно.

а мене не помічають. тупо не бачать моєї самотньої фігури, що маячить перед очима

ого, так помойму хорошо. бо помахать рукой можна, а не рот затикать.

з мене ще й дразняться постійно — відповідають навмисно тоненьким голосом.
хоча от недавно у звертанні до мене використали " Лємна Михайлівна". Може поважнішаю.

Ой, слухайте, я конєшно неввічливе необразоване чмо, але вас так звуть?

мені з хамським тикаючим "сервісом" стикатися не доводилося (хіба просто з хамським. "де я здачу візьму?!" дада)
і тільки раз "тикання" зачепило. таке було дивне "відчуття" - звертання на "ти" від універівського викладача. молодшого від мене років на п'ять :)

вам щастить
викладачеві вже не пощастило:)

ну який я вигляд маю ти бачив))
но ыногда маю вигляд нэ столь легковажний як всігда))
тикання бєсіт якшо воно хамовито-зневажливе (тут як розумієте всьо написнао на, пардон, мордє тикальника)
в случаях тіпа здачі суіворо кажу шо ета бля ваша робота (але тільки вічливо)))

мені взагалі не тикають, але хамлять по-іншому, особливо в магазинах, особливо на касі.

гади і сволочі, так їм і передай.

Борода єсть, но я ще юн (в душі). Не тикають. Аж якось обідно. Може, старим щітають?

уважають значе

Вот-вот. У меня от местной сферы обслуживания когнитивный диссонанс. Не сказать, чтобы в Москве хамят меньше, даже больше, но там с матом сразу делают простейшие вещи, а тут хамоватыми, но дружелюбными отговорками дотягивают до момента, когда вещь станет сложнейшей.

нє, мені в україні кажуть "мущина" і предлагають місце в громадськом транспорті

так ти прецтавітєльний, а мені оно в магазині одягу кажуть "не мущіна а тремпєль"

мене питають "а тібє хоть 16 єсть, дєточка, шоб вотето текілу покупать по 300 грн за бутилку?". я дуже хорошо вигляжу :) а сьогодні прийшли інтернетчікі і зирять на мій макбук і понятія не мають як там шо. і інтернет наче сама собі підключила, бо кабєль вже в квартирі був, вони тільки дядє подзвонили, щоб дав мені айпі. питаю за шо я вам гроші плачу (99 грн піключення), кажуть "так положено". а потім виходять, я двері закриваю і чую "протівная такая девочка".

о да. тыкание, даже если это сказано доброжелательной тетенькой, раздражает

)))))
первый раз меня в реальный ступло ввела сотрудница Керченского ЖЭКа, когда захожу я к ней вся такая, преподаватель из харьковов-киевов, ко мне только по имень-отчеству и исключительно шепетом, а о та мне : "Дите, че те нада?"!
А вообще я теперь решила, что просто это я так охуенно молодо выгляжу)

тема дня по френд стрічці)

а я якраз вчора писала, як дратуюсь, коли здачі нема. Вчора обійшла всі магазіни і не змогла в жодному купить солі та хліба. бо з 50 грн не було здачі ніде

мені хамлять переважно у російских магазинах на заході. Просто "заповєднік советского сєрвіса". А в магазинах вдома - не часто. Я просто неконфліктна, і коли у мене нема без здачі - то сиджу голодна бо знаю що мені ніхто нічого не продасть. Один раз в Сільпо мене общитали в Одесі - на 50 гривень. Я купила 1 пакетик розчинного какао, а мені порахували як 42 пакетики чи шось таке. Я викликала "ответственного человека" і кажу їй "скажіть - я похожа на сумасшедшу? Зачєм мне 42 пакетіка растворімого какао насипом? Не легше лі купити 2 пачки по 25 пакетів у кожній?" Ответственний человек каже "ну я нє знаю - то мабуть ошибка компьютера". Я їй кажу "віддайте взад мені гроші". А ответственний человек каже "а сколько ви хотіте получіть? 23 грівні хватіт?" На шо я їй кажу "вот відітє - ви уже торгуєтєсь!" і забрала все шо мені були винні.

о, так видно шо ви людина прошарена і настойчива